(0352) 25 1836
(0352) 25 9986
(067) 334 2586
(067) 380 5946
дизайн
mebelman_design_1
mebelman_design_2
Каталог продукції
 
 

 
Вакуумний прес МВП-24
 
Статті
Кухонні меблі
Меблі для передпокою
Шафи купе в інтер'єрі
Меблеві фасади
Фарбування фасадів
Виробництво ДСП
Плити ДСП
Скло для меблів
Фасад - обличчя меблів
Виробництво фасадів MDF
Фрезерування торця плити
Оформлення передпокою
Спальня для здорового сну
Кухонні гарнітури
Простір в малогабаритній
квартирі

 
 
Статті - Виробництво ДСП
Виробництво ДСП

Деревостружкова плита (ДСП) – один з основних конструкційних матеріалів у меблевому виробництві, який одержують шляхом гарячого пресування деревних частинок, змішаних з клеєм. Плити виготовляють товщиною 8–30 мм, з градацією через 1 мм, довжиною 1830-5680 мм, шириною – 1220-2500 мм. Перші теоретичні статті та патенти щодо виготовлення деревостружкових плитних матеріалів можна знайти в літературних джерелах, починаючи з 1887 року. Після тривалого періоду удосконалення технології виробництва, у 1941 році, німецька фірма TORFITWERKE G. A. HASEKE побудувала перший завод з виробництва стружкових плит. У 1961–1962 рр. для виготовлення стружкових плит вперше використано фенолформальдегідний клей. В Україні перші деревостружкові плити було виготовлено на Костопільському домобудівному комбінаті у 1960 році.

На сучасному етапі функціонування лісопромислового комплексу України виробництво деревостружкових плит розвивається досить динамічно. Так, за 2004 рік було виготовлено 998,0 тис.м3 деревостружкових плит, в тому числі ламінованих – 525 тис.м3 умовних, кашованих – 11 тис.м3 умовних. Темп зростання виробництва цих типів плит до 2003 року склав, відповідно, 136%, 142,7% та 103,2%. В загальному обсязі виробництва 52,6% складають ламіновані плити, 1,1% – кашовані плити. Близько 18% обсягу виробництва деревостружкових плит експортується.

Поступове зростання обсягів виробництва ДСП зумовлює значну експлуатацію наявної сировинної бази та постійний пошук шляхів щодо її розширення. При цьому зазначимо, що резерв технічної деревної сировини для виробництва в Україні деревостружкових плит складає близько 2,5 млн.м3, натомість нині він становить 1,8 млн.м3. Для подальшого розвитку виробництва деревних плит необхідно розширювати сировинну базу, насамперед за рахунок використання відходів деревообробних виробництв (трісок, обаполу, рейок тощо). Так, наприклад, на фабриці в німецькому місті Гермерсхайм фірма NOTLE розробила плиту, при виробництві якої допускається використання 30% стружки з подрібненої вживаної деревини, 40% стружки з пиломатеріалів та круглої деревини, а також відходів деревообробки. Як свідчить досвід Японії, Італії та багатьох інших країн, можна підвищувати відсоток використання деревної сировини при виробництві ДСП за рахунок пневої та кореневої деревини. Вона складає близько 15% від обсягу наземної частини дерева (враховуючи кору). Тому, при її залученні до традиційних джерел сировини, можна збільшити наявну сировинну базу для виробництва ДСП на 2,2 млн.м3.

Результатом технологічного процесу виробництва деревостружкових плит, що передбачає хіміко-механічну переробку сировини деревного походження, крім основної продукції, стала ціла низка побічних речовин та продуктів, які, залежно від особливостей конкретної технології на кожному підприємстві, частково переробляються, утилізуються і знешкоджуються, а частково скидаються в навколишнє середовище, забруднюючи його (рис. 1). Аналізуючи екобаланс виробництва деревостружкових плит, відзначимо, що при виготовленні 1 м3 ДСП потенційні викиди забруднюючих речовин в атмосферу складають: CO2 (від спалювання природного газу, деревини або деревних відходів) – 88,76 кг, CO – 0,155 кг, CH4 – 0,001 кг, SO2 – 0,068 кг, NO – 0,464 кг, N2O – 0,021 кг, пари – 675 кг. При цьому, не треба забувати, що парникові гази (CO2, CH4, N2O) занесені в Кіотський протокол, до якого долучилася й Україна, а отже, зобов’язалася виконувати його положення. Таким чином, доходимо висновку, що єдиним прийнятним напрямком подальшого розвитку виробництва деревостружкових плит є практична реалізація програм так званої «екологізації виробництва» та «екологізації продукції». При цьому, під екологічно чистим виробництвом (cleaner production) слід розуміти таке виробництво продукції, яке справляє мінімальний негативний вплив на навколишнє середовище та здоров’я людини, а під екологічно чистою продукцією – продукцію, яка завдає мінімальної шкоди навколишньому середовищу та здоров’ю людини або не завдає жодної шкоди.

Рис. 1 Загальна схема технологічного процесу виробництва ДСП та його потенційного впливу на довкілля 

Одним з основних елементів екологічної стандартизації деревостружкових плит у їх виробництві та експлуатації можна вважати показник допустимого рівня емісії формальдегіду (CH2O), який має негативний вплив на навколишнє середовище, і особливо на здоров’я людини. Адже відомо, що вільний формальдегід виділяється не лише в процесі виробництва ДСП – протягом тривалого періоду часу він продовжує виділятись і з кінцевих виробів, виготовлених на основі деревостружкових плит.

За вмістом токсичних речовин (формальдегіду) деревостружкові плити поділяються на чотири класи емісії: Е0 – 0 мг у 100 г абсолютно сухої плити (сухої маси); Е1 – до 10 мг у 100 г абсолютно сухої плити (сухої маси) в країнах СНД і до 8 мг в Європі; Е2 – не більше 30 мг у 100 г абсолютно сухої плити (сухої маси) в країнах СНД і до 15 мг в Європі; Е3 – понад 30 (не більше 60) мг у 100 г абсолютно сухої плити (сухої маси) в країнах СНД. В Україні випуск плит класу емісії формальдегіду Е3 заборонено з 01.01.1991 р. В Європі для виробництва домашніх меблів дозволено використовувати тільки ДСП класу емісії Е0, Е1. В Україні Е1 обов’язковий тільки для дитячих меблів, для виробництва решти видів меблів допускається використання ДСП класу Е2. Отже, прийнятними для експлуатації можна вважати матеріали, які відповідають класам Е0 та Е1. За кордоном в кількісному відношенні вміст формальдегіду в плитних матеріалах і фанері визначається величиною 0,1 ppm (parts per million – частин на мільйон) або 0,125 мг/м3. Плити з виділенням не більше 0,1 ppm (0,125 мг/м3) належать до класу Е1 і дозволені для використання без опорядження. Плити з виділенням від 0,1 до 1,0 ppm (1,25 мг/м3) належать до класу Е2 і дозволяються для використання в опорядженому вигляді. Плити з виділенням понад 1,0 ppm взагалі не дозволяється виробляти.

Таким чином, щоб не розірвати існуючих виробничих зв’язків та не втратити потенційних ринків збуту, підприємства, що виробляють деревостружкові плити, просто змушені вдосконалювати не лише конструкцію своїх виробів, але й весь технологічний процес у відповідності до екологічних вимог і стандартів. При цьому, важливим напрямком екологізації стружкових плит є застосування екологічно прийнятних клеїв, які не повинні бути токсичними, тобто не виділяти шкідливих для організму людини речовин; під час затвердіння не виділяти великої кількості летких речовин (аміаку, ацетону тощо), які забруднюють довкілля; бути стійкими щодо шкідливих виділень після повного затвердіння; мати мінімальний вміст вільного формальдегіду. Пошуки технологічно-можливих шляхів екологізації виробництва деревних плит постійно тривають. Так, наприклад, в Московському державному університеті інженерної екології розроблено технологію видобутку ферменту лакказу (його виділяє в процесі своєї життєдіяльності японський деревний гриб каваратаке). У природі ця речовина допомагає грибу закріпитися в деревині, розм’якшуючи і роблячи її клейкою. Враховуючи ці властивості, біологи запропонували використовувати цей фермент у виробництві ДСП і вже виготовили зразки нової екологічно чистої продукції.

Реальним вітчизняним прикладом екологізації деревних плит є виробництво на ТОВ УНІПЛИТ (створеному на базі ВАТ ВИГОДСЬКИЙ ЛК) плити ДВП на основі такої в’яжучої речовини, як каніфоль, що виготовляється з живиці дерев хвойних порід та є абсолютно нешкідливою як для навколишнього середовища, так і для здоров’я людини.

Широкомасштабна екологізація виробництва ДСП є неминучим процесом, оскільки ринок стружкових плит України є досить розвинутим із присутністю значної кількості закордонних товаровиробників, які складають вагому конкуренцію вітчизняній продукції. Своєю чергою, значний розвиток меблевого виробництва зумовлює постійне зростання вимог не лише до конструкційних особливостей стружкових плит, але й, насамперед, до екологічних параметрів, на які дедалі активніше зважають кінцеві споживачі меблевої продукції.

За матеріалами журналу меблеві технології http://ua.infomebli.com/
Мебельман™
SPRAVKA.UA - Бизнес-Каталог товаров и услуг Украины Каталог веб ресурсів Тернопільщини Яндекс.Метрика